25.06.2021 | 12:03

Державна служба зайнятості виконує посередницькі функції на ринку праці.  Пам'ятайте, що головною метою діяльності центрів зайнятості  є сприяння у працевлаштуванні  осіб, які шукають роботу,  та зареєстрованих безробітних.  Водночас  завдання безробітного – активний пошук роботи, самостійно та за підтримки фахівців служби зайнятості.

Взаємовідносини зі службою зайнятості в період карантину

Зареєстрований безробітний має відвідувати центр зайнятості у призначений та погоджений з ним час, або підтвердити свій намір перебувати в статусі безробітного через дистанційні засоби комунікації. 

Обов’язково тримайте зв’язок з вашим кар’єрним радником, який надаватиме необхідну та актуальну інформацію або інструкції щодо подальших дій.

Після надання людині особі статусу безробітного кар’єрний радник центру зайнятості разом із зареєстрованим безробітним складає індивідуальний план працевлаштування, який визначає комплекс заходів для працевлаштування або здійснення іншого виду зайнятості.

Індивідуальний план працевлаштування також містить:

  • взаємні права та обов’язки кар’єрного радника і зареєстрованого безробітного;
  • заходи, пов’язані з пошуком роботи;
  • заходи, пов’язані з отриманням освітніх послуг;
  • перелік активних заходів для забезпечення зайнятості;
  • строки, звітність та порядок інформування щодо виконання заходів, кількість заходів та зустрічей з кар’єрним радником та іншими фахівцями центру зайнятості;
  • умови внесення змін та відповідальність кожної зі сторін за невиконання чи неналежне виконання заходів індивідуального плану працевлаштування тощо.

Зареєстрований безробітний відповідно до свого індивідуального плану працевлаштування зобов’язаний відвідувати центр зайнятості, в якому він зареєстрований, не рідше ніж один раз на 30 календарних днів, крім випадків, що сталися внаслідок надзвичайної ситуації або встановленого карантину, з пред’явленням паспорта громадянина України чи іншого документа, що посвідчує особу.

У період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, безробітний повинен фактично підтверджувати свій намір перебувати у статусі зареєстрованого безробітного за допомогою засобів комунікації.

Детальніше про те, як взаємодіяти зі службою зайнятості в період карантину, читайте за посиланням:  Правила взаємодії безробітних із центром зайнятості у період карантину | Державний центр зайнятості (dcz.gov.ua).

На період дії карантину обслуговування громадян (зокрема, прийом осіб, які шукають роботу, та зареєстрованих безробітних), надання консультаційних послуг, пов’язаних із працевлаштуванням, в службі зайнятості здійснюється особисто, при відвідуванні центру зайнятості, із дотриманням заходів безпеки, а також дистанційно будь-якими засобами комунікації (телефонний зв’язок, електронні засоби тощо).

Хто може набути статусу безробітного

Законодавство визначає безробітного як особу віком від 15 до 70 років, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів як джерела існування, готова та здатна приступити до роботи (стаття 1 Закону України про зайнятість населення).

Відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» Про зайнятість населення | від 05.07.2012 № 5067-VI (rada.gov.ua), статус безробітного може набути:

1. Особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи;

2. Особа з інвалідністю, яка не досягла встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю»;

3. Особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників.

Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою (у тому числі поданою засобами електронної ідентифікації) у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Відповідно до частини 51  розділу XI названого закону,  на період дії карантину, статус безробітного надається без вимог до наявності підходящої роботи.

Права та обов’язки зареєстрованих безробітних

Детальніше про це читайте за посиланням:  Права та обов’язки зареєстрованих безробітних | Державний центр зайнятості (dcz.gov.ua)

Права та обов’язки зареєстрованих безробітних визначені статтею 44 Закону України "Про зайнятість населення".

1. Зареєстровані безробітні мають право на:

1) безоплатне одержання від територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції:

послуг з пошуку підходящої роботи та сприяння у працевлаштуванні, в тому числі на громадські та інші роботи тимчасового характеру;

консультаційних, інформаційних та профорієнтаційних послуг з метою обрання або зміни виду діяльності (професії);

інформації про свої права та обов’язки як безробітного;

відомостей про себе, які містяться в Єдиній інформаційно-аналітичній системі;

2) матеріальне забезпечення на випадок безробіття та соціальні послуги відповідно до законів України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" та "Про зайнятість населення";

3) збереження права на виплату допомоги по безробіттю на період участі у громадських та інших роботах тимчасового характеру (тривалістю до 180 днів, зокрема у разі заміщення тимчасово відсутнього працівника) у розмірах, встановлених до укладення ними строкового трудового договору на участь у таких роботах;

4) оскарження, у тому числі до суду, дій або бездіяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, їх посадових осіб, що призвели до порушення прав щодо зайнятості особи.

2. Зареєстровані безробітні зобов’язані:

1) самостійно або за сприяння територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, здійснювати активний пошук роботи, який полягає у вжитті цілеспрямованих заходів до працевлаштування, зокрема взяття участі у конкурсних доборах роботодавців;

2) відвідувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, в якому він зареєстрований як безробітний у визначений і погоджений з ним час, але не рідше ніж один раз на тридцять календарних днів (крім періоду дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб);

3) дотримуватися письмових індивідуальних рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню, зокрема брати участь у заходах, пов’язаних із сприянням забезпеченню зайнятості населення;

4) інформувати територіальний орган центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, протягом трьох робочих днів про обставини припинення реєстрації, визначені у частині першій статті 45 Закону України "Про зайнятість населення".

3. Відповідальність за достовірність поданих до центру зайнятості даних та документів, на підставі яких приймається рішення щодо реєстрації/перереєстрації безробітного та призначення/поновлення матеріального забезпечення, надання соціальних послуг, покладається на зареєстрованого безробітного.

У разі невиконання зареєстрованим безробітним своїх обов’язків та зловживання ними, з нього може бути стягнено сума виплаченого забезпечення та вартості соціальних послуг відповідно до частини третьої статті 36 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття".

Відповідно до Закону України "Про захист персональних даних" персональні дані зареєстрованих безробітних включені до Єдиної інформаційно-аналітичної системи Державної служби зайнятості з метою надання послуг зі сприяння працевлаштуванню та здійснення верифікації та моніторингу достовірності інформації, поданої ними для нарахування та отримання матеріального забезпечення на випадок безробіття.