11.03.2020 | 15:42

Формування розвинутого суспільства вимагає дотримання прав людини та недискримінації для усіх його членів. Особливої уваги при цьому потребують громадяни, які з певних причин не можуть почувати себе на ринку праці на рівні з іншими. Нині серед соціальних груп, які належать до найменш конкурентоспроможних, саме особи передпенсійного віку мають найбільші труднощі, пов’язані з реалізацією формально рівного права на працю, і тому потребують особливої уваги та відповідних дій з боку держави.

Допомога Державної служби зайнятості у цьому напрямку є системною і дієвою. Насамперед це працевлаштування безробітних на нові робочі місця  з компенсацією роботодавцю витрат в розмірі єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (ЄСВ).

Компенсація ЄСВ дозволяє забезпечити безробітним, працевлаштованим за направленням служби зайнятості, гідні умови та оплату праці, а також підтримати роботодавця, стимулюючи його до розширення виробництва та створення нових робочих місць.

 Прикладом успішної співпраці є працевлаштування 54-річної Антоніни  Шевченко, котра більше року тому з певних причин  втратила роботу.

Спочатку вона спробувала знайти роботу власними силами, але самостійний пошук позитивного результату не дав. Вирішила звернутися за допомогою до Котелевської районної філії Полтавського обласного центру зайнятості.

Жінка виконувала всі настанови фахівців – охоче брала участь у семінарах і тренінгах для безробітних, розсилала роботодавцям резюме, ходила на співбесіди, самостійно шукала вакансії на сайтах з пошуку роботи.

Минав час, а очікуваного результату все не було.

«Я намагалася бути сильною, але руки опустилися, – розповідає клієнтка.  – Всі роботодавці, до яких ходила на співбесіди, наголошували на моєму віці. Чути це було прикро, тому що почувала я себе молодою та активною, і справді  хотіла працювати, розвиватися».

 Антоніна Шевченко відзначила, що послуги їй надавав кваліфікований, відповідальний, тактовний спеціаліст філії, що не байдуже ставився до виконання своїх обов’язків і тому разом з нею підшукував варіанти роботи. 

Саме за рекомендацією кар’єрного радника безробітна погодилася  на новостворену посаду пекаря, хоча до цього весь час працювала кухарем. Жінка виявилася  сумлінним та відповідальним працівником. Зараз вона має гарну роботу, користується повагою в колективі. Життя налагодилося!

Таким чином вирішені одразу дві проблеми: служба зайнятості працевлаштувала безробітну людину,  яка не може на рівних конкурувати на ринку праці, і підприємство створило нове робоче місце, яке не могло собі дозволити без допомоги служби зайнятості.