За пунктом 2 ч. 2 ст.127 КЗпП відрахування із заробітної плати працівників для покриття їхньої заборгованості підприємству, установі, організації, де вони працюють, можуть провадитися в разі звільнення працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він уже одержав відпустку, а не відпрацьовані дні відпустки.
За статтею 22 Закону України « Про відпустки» в разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він вже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого часу. Таке відрахування із заробітної плати провадиться за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу.
Заробітна плата,зайво виплачена працівнику за невідпрацьовані дні відпустки, під час звільнення відраховується в сумі виходячи із середньоденного заробітку, з якого працівнику було оплачено ці дні відпуски.