Згідно п. 4 ст. 36 КЗпП України однією з підстав припинення трудового договору є ініціатива працівника (статті 38,39).
Статтею 38 КЗпП України передбачено, що власник або уповноважений ним орган зобов’язаний розірвати трудовий договір з ініціативи працівника у зв’язку з виходом на пенсію у строк, про який просить працівник.
У науково-практичному коментарі до законодавства України про працю, за редакцією Ротань В.Г. та інші (Науково-практичний коментар до законодавства України про працю / В.Г. Ротань, І.В. Зуб, Б.С. Стичинський, – 6 -те вид., доп. і переробл. – К.:А.С.К., 2005.-976 с.), зазначено, що звільнення за власним бажанням працівника, якому призначена пенсія або такого, щодо якого зроблено подання про призначення пенсії, або який хоча б досяг пенсійного віку, повинне розглядатися як вихід на пенсію, якщо працівник вказує на цю причину звільнення в заяві. Для оформлення звільнення з цієї причини досить перевірити факт призначення пенсії, подання для призначення пенсії або досягнення пенсійного віку. Перевіряти дійсність мотивів недоцільно, оскільки закон визнає право зазначених працівників посилатися просто на таку причину звільнення без яких-небудь додаткових обґрунтувань.
Законодавством України не передбачено в який період працівник може використати право на звільнення у зв’язку з виходом на пенсію.
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум (ст. 116 КЗпП України).
Чинним законодавством не передбачено додаткових компенсацій або вихідної допомоги у разі звільнення при виході на пенсію. При цьому, така одноразова матеріальна допомога може бути передбачена колективним договором.
Статтею 18 КЗпП України передбачено, що положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації незалежно від того, чи є вони членами професійної спілки, і є обов'язковими як для власника або уповноваженого ним органу, так і для працівників підприємства, установи, організації.