Згідно зі ст. 119 КЗпП зберігаються місце роботи, посада та середній заробіток на підприємстві, установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі, незалежно від підпорядкування та форми власності, та у фізосіб-підприємців за такими працівниками:
призваними на строкову військову службу;
військову службу за призовом осіб офіцерського складу,
військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення.
При цьому суми середнього заробітку, які зберігаються за цими працівниками – це виплати, які розраховуються згідно з Порядком №100. Отже, усі норми зазначені у цьому Порядку, застосовуються до середнього заробітку мобілізованих працівників. Це стосується і коригування на коефіцієнт підвищення.
Пунктом 10 Порядку №100 передбачено, що у випадку підвищення тарифних ставок як у розрахунковому періоді, так і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітна плата, включаючи премії та інші виплати, що враховуються при обчисленні середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення коригуються на коефіцієнт їх підвищення.
Коефіцієнт коригування визначається шляхом ділення окладу, який встановлено працівникові після підвищення, на оклад, який був у працівника до підвищення.
Коли підвищення тарифних ставок і окладів відбулося у періоді, протягом якого за працівником зберігався середній заробіток (у тому числі за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом) за цим здійснюється нарахування тільки в частині, що стосується днів збереження середньої заробітної плати з дня підвищення тарифних ставок (окладів).