Щодо укладення трудового договору із сезонним працівником надає роз’яснення головний державний інспектор відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці у Полтавській області Наталія Гуска.
Ст. 7 КЗпП України передбачено, що особливості регулювання праці тимчасових і сезонних працівників встановлюються законодавством. На сьогодні в Україні є чинним (в частині, що не суперечить Конституції України та законодавству України) Указ Президії Верховної Ради СРСР «Про умови праці робітників і службовців, зайнятих на сезонних роботах» від 24.09.1974р. № 310-ІХ (далі — Указ № 310) та постанова Кабінету Міністрів України від 28.03.1997р. № 278 «Про затвердження Списку сезонних робіт і сезонних галузей» із змінами, внесеними постановами Кабінету Міністрів України № 2167 від 29.11.1999р., № 35 від 25.01.2012р. (далі – Список).
Сезонними слід вважати працівників, які приймаються на сезонні роботи, тобто на роботи, які у відповідності до ст. 1 Указу № 310 в силу природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців, та які включені в перелік сезонних робіт, наведених в Списку.
Сезонний трудовий договір є різновидом строкового трудового договору. Він укладається на строк, що не перевищує тривалості сезону, яка, у свою чергу, не може перевищувати шести місяців. Тобто, сезонними вважаються роботи, які характеризуються наступними ознаками:
1) вид роботи і галузі, зазначений у Списку;
2) строк роботи не більше 6 місяців.
Отже, враховуючи вищевикладене, укладення сезонного трудового договору на роботах, не зазначених у Списку та які перевищують шість місяців, не допускається.
Процедура оформлення на роботу сезонних працівників проводиться у загальновстановленому порядку: працівник пише заяву про прийом на роботу; на підставі заяви роботодавець видає наказ про прийом на роботу; працівник своїм підписом підтверджує факт того, що він ознайомлений з наказом і згоден з умовами, визначеними в наказі; вноситься запис до трудової книжки працівника.
При укладенні сезонного трудового договору роботодавець зобов’язаний попередити працівника про сезонний характер роботи (ст. 3 Указу № 310), що відображається в наказі (розпорядженні) про прийом на роботу, у якому зазначається, що даний працівник приймається саме на сезонну роботу. Якщо строк, на який прийнятий працівник, не зазначити в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу, вважатиметься, що він прийнятий на підприємство на невизначений строк
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту України від 29.07.1993р. № 58, зареєстрованим у Мін’юсті України 17.08.1993р. за № 110 (далі – Інструкція) визначено, що трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників. Отже, не пізніше тижневого строку після видання наказу (розпорядження) про прийняття на роботу сезонного працівника власник або уповноважений ним орган повинен зробити відповідний запис у його трудовій книжці (п. 2.4 Інструкції). При цьому, відомості про характер роботи (сезонна/тимчасова), а також про те, що трудовий договір у цьому випадку — строковий, до трудової книжки не вносять (лист Міністерства праці та соціальної політики України від 29.05.2007р. № 126/13/133-07).
Також необхідно мати на увазі, що при укладенні сезонного договору не встановлюється випробувальний термін (ст. 5 Указу № 310 та ст. 26 КЗпП України).
Важливо знати, що на сезонних працівників розповсюджуються умови і положення, передбачені Правилами внутрішнього трудового розпорядку та колективного договору, що діють на підприємстві (тривалість робочого часу і відпочинку, оплата праці, матеріальне стимулювання, умови і охорона праці тощо).
Варто звернути увагу на те, що відповідно до ч. 9 ст. 6 Закону України «Про відпустки» сезонним працівникам відпустка надається пропорційно відпрацьованому часу. Тому, оскільки п. 10 Указу № 310 право на відпустку та грошову компенсацію взамін невикористаних днів відпустки сезонним працівникам не передбачено, така норма не підлягає застосуванню, позаяк суперечить Закону.