За статтею 26 КЗпП України під час укладення трудового договору може бути обумовлене угодою сторін випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається. Умова про випробування має бути зазначена в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.
Установлений випробувальний термін означає, що працівник прийнятий на постійну роботу, але з певною умовою.
На працівників, які проходять випробування, поширюється законодавство про працю (правила внутрішнього трудового розпорядку, умови колективного договору). Факт установлення випробування не тягне за собою ніяких обмежень у трудових правах працівника.
Під час укладення трудового договору з установленням випробувального терміну слід звернути увагу на те, що випробування фіксується в трудовому договорі та наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу.
Відповідно до статті 27 КЗпП Ураїни строк випробування під час прийняття на роботу, якщо іншого не встановлено законодавством України , не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, - шести місяців.
Строк випробування під час прийняття на роботу робітників не може перевищувати одного місяця.
Випробування не встановлюється під час прийняття на роботу таких осіб:
які не досягли 18 років;
молодих робітників після закінчення професійних навчально- виховних закладів;
молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів;
осіб, звільнених у запас з військової чи альтернативної (невійськової) служби;
інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико- соціальної експертизи.
Випробування не встановлюється також під час прийняття на роботу в
іншу місцевість і під час переведення на роботу на інше підприємство, в установу, організацію, а також в інших випадках, передбачених законодавством.
Випробування не є обов’язковою умовою під час прийняття на роботу.