«EU4Skills: кращі навички для сучасної України» - це спільна програма ЄС та його держав-членів Німеччини, Фінляндії, Польщі та Естонії для підтримки реформи професійно-технічної освіти в Україні.

На Полтавщині стартувала програма «EU4SKILLS»: Кращі навички сучасної України», спрямована на підтримку професійно-технічної освіти.

16 вересня 2020 року у Полтаві відбулося засідання робочої групи зі стратегічного планування розвитку системи професійної освіти.

Серед учасників - начальник відділу організації профорієнтації Полтавського обласного центру зайнятості Микола Окара, начальник відділу організації профнавчання Полтавського обласного центру зайнятості Алла Цілина, експерт програми «EU4Skills» Василь Кашевський та члени робочої групи з розроблення проєкту Стратегічного плану розвитку мережі закладів професійної освіти Полтавської області 2021 - 2027 роки.

Експерт програми «EU4Skills» Василь Кашевський розповідає, що програма «EU4Skills» підтримує впровадження реформи на національному рівні та у 7 областях України: Полтавській, Вінницькій, Запорізькій, Рівненській, Львівській, Миколаївській та Чернівецькій.

- Проєкт підтримує реформу професійно-технічної освіти в Україні, що сприятиме економічному розвитку та самореалізації молоді. Структура програми передбачає підвищення ефективності реформи професійно-технічної освіти, покращення якості, привабливості профосвіти та збільшення її відповідності потребам ринку праці, - зазначає Василь Кашевський.

Микола Несен, директор Вищого професійного училища №7 м. Кременчука, розповідає про проблеми, які є у його навчальному закладі. Каже: деяке обладнання застаріле, зарплати майстрів менші, аніж вони могли б отримувати на заводах, тому фахівці йдуть з училища. Також бракує скорочених навчальних програм. 

«Роботодавці зараз потребують людей під конкретні операції. І навіщо тоді довго навчати? Токар чи верстатник широкого профілю, у нашому розумінні, має вміти робити все, при цьому на високому рівні. Але є підприємства, де потрібен фахівець, який буде виконували лише конкретну операцію, наприклад, точіння, торцювання», - пояснює Микола Несен.

Учасникам робочої групи презентували процедуру розроблення якісної стратегії після чого вони у групах визначали сильні та слабкі сторони системи професійної освіти.

Учасники робочої групи проаналізували, наскільки професії, які пропонує кожен із закладів, є сучасними, чи потребують оновлення, чи відповідають стратегії розвитку, чи затребувані, яку додану вартість дають та як стрімко розвиваються.

Згодом робоча група сформувала стратегічне бачення системи профосвіти до 2027 року, розробила SWOT-аналіз та визначила стратегічні цілі та завдання.

- За результатами наших комунікацій ми масштабуємо усі напрацювання, аби динаміка привабливості системи професійної освіти збільшувалася, - зазначив на завершення роботи робочої групи Василь Кашевський.