Державна служба зайнятості з початку нинішнього року запровадила новий порядок обслуговування клієнтів.
Під час відповідних тренінгів працівники служби оволоділи навичками, необхідними для виконання функцій реєстратора і кар’єрного радника, тобто фахівців, які супроводжують безробітного у процесі пошуку роботи.
Разом із фахівцями, які щодня працюють на прийомі населення, у ролі реєстраторів спробували себе і директори філій Полтавського обласного центру зайнятості.
Реєстратор здійснює первинний прийом, реєстрацію, анкетування клієнта, підбір вакансій. Цей спеціаліст першим зустрічає відвідувача, вивчає його цілі й очікування, налаштовує і мотивує на працю.
Отже, наші директори діляться враженнями від такого експерименту. Отримавши досвід роботи безпосередньо на прийомі громадян, міркують про те, що треба змінити в діяльності служби для ефективнішого обслуговування клієнтів.
***
Федір ВЕРХОВІНІН, директор Великобагачанської районної філії Полтавського обласного центру зайнятості.
Як директор з великим досвідом у службі зайнятості, що пройшов по кар'єрних сходах від спеціаліста до керівника, за час роботи якого змінилася не одна концепція в діяльності служби зайнятості, і котрий відчув все це на собі (всередині системи), маю змогу з власного досвіду обрати той період і ту технологію, при яких робота фахівця з безробітним була найбільш ефективною та досягався максимальний результат.
Принципи, за якими зараз пропонують працювати, для мене зовсім не нові. Недарма існує прислів'я: “Все нове — це добре забуте старе”. Для мене принцами в роботі завжди були:
- пріоритетність інтересів і потреб клієнтів служби зайнятості, урахування мотивів людини як особистості, її обставин, нахилів і здібностей;
- співробітництво клієнта і працівника служби — найбільш ефективний і короткий шлях до працевлаштування;
- пріоритетність послуг філії центру зайнятості, пов'язаних з пошуком і підбором роботи, перед іншими видами послуг.
Ці принципи взяті з книги, яка відома нашим досвідченим співробітникам. Це “Єдина технологія обслуговування незайнятого населення в центрах зайнятості України”. Але їх недостатньо.
Людяність, терпимість, співпереживання та вміння налагодити контакт з клієнтом — це ті якості, без яких людина не має права працювати в соціальній сфері. Без яких фахівець не зможе знайти з відвідувачем спільну мову, заслужити довіру.
Це все для того, щоб клієнт відкрився, розповів про свої вподобання, сімейні обставини, щоб мати змогу підтримати в той момент, коли він втратив роботу, вселити надію та побудувати “міст” у взаємовідносинах, так необхідний для досягнення спільного кінцевого результату — працевлаштування безробітного.
Саме це і є ідеологією нашої служби. З перших кроків у центрі зайнятості і до того моменту, коли безробітний триматиме в руках довгоочікуване направлення на роботу, з ним повинен працювати в напрямку пошуку роботи єдиний спеціаліст, клієнт має бути сконцентрована на принципах роботи, озвучених одною людиною, не розпорошуючи свої зусилля між реєстратором і кар'єрним радником.
Не всі люди бажають повторювати двічі підряд інформацію про втрату роботи. Ми, працівники соціальної сфери, повинні, в першу чергу, думати про людей та їхнє комфорне самопочуття в нашій організації, бо іноді, на їхню думку, звернутися в службу зайнятості - це приниження. Районним філіям, на мою думку, простіше. У них немає розмежування обов'язків реєстраторів і кар'єрних радників. Буває сумно, що, маючи таку високу мету — допомагати, ми іноді забуваємо про людей.