Питання регулювання оплати праці працівників визначається Кодексом Законів про Працю України, Законом України «Про оплату праці» та іншими нормативно-правовими актами.
За статтею 100 КЗпП України на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я встановлюється підвищена оплата праці.
Перелік робіт, для яких застосовується така доплата, має затверджуватися Кабінетом Міністрів України.
На цей час затверджено низку галузевих переліків робіт зі шкідливими та важкими умовами праці, згідно з якими може встановлюватися підвищена оплата праці. Серед них Перелік робіт із шкідливими і важкими та особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, на яких встановлюється підвищений розмір оплати праці робітників підприємств з виробництва літальних апаратів, затверджений постановою КМУ від 02.04.2009 р. № 307; Перелік робіт з важкими, шкідливими та особливо шкідливими умовами праці у будівництві, на яких встановлюється підвищена оплата праці, затверджений постановою КМУ від 12.07.2005 р. № 576; Перелік установ та посад системи АМН України, робота у яких дає право на підвищення схемних посадових окладів (тарифних ставок) у зв'язку з небезпечними, шкідливими для здоров'я та особливо важкими умовами праці, затверджений постановою Президії Академії медичних наук України від 24.11.1994 р. № 14/1 тощо.
До затвердження такого Переліку в установленому порядку підвищена оплата за роботу із шкідливими і важкими умовами праці може проводитися за рахунок власних коштів підприємств на підставі статті 7 Закону України «Про охорону праці».
Відповідно до Типового положення про оцінку умов праці на робочих місцях та порядку застосування галузевих переліків робіт, на яких можуть встановлюватись доплати робітникам за умови праці, затвердженого постановою Держкомпраці СРСР і Секретаріату ВЦРПС від 03.10.86 р. № 387/22-78, в цілях обґрунтованого визначення розмірів доплат за роботу в важких та шкідливих, особливо важких та особливо шкідливих умовах праці передбачено певний порядок оцінки фактичних умов праці на робочих місцях та застосування галузевих переліків робіт, де можуть здійснюватись відповідні доплати.
Розміри доплат в залежності від фактичного стану умов праці встановлюються роботодавцем по узгодженню з профспілковим комітетом (представником трудового колективу) за результатом атестації робочих місць за умовами праці, Порядок проведення якої затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 р. № 442, та надаються за фактичний час зайнятості працівників на робочому місці зі шкідливими умовами праці.
Робочим часом вважається час, протягом якого працівник виконує свої трудові обов’язки відповідно з розпорядком, графіком роботи або умовами трудового договору, контракту.
Перелік конкретних робіт, робочих місць і розміри доплат за несприятливі умови праці зазначаються в колективному договорі підприємств, організацій та відокремлених підрозділів і затверджуються одночасно із заходами щодо поліпшення умов праці.