За статтею 119 КЗпП України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігається місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності й у фізичних осіб- підприємств, де вони працювали на час призову.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.9 Закону України «Про відпустки» час, коли працівник фактично не працював, але за ним зберігалося місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково, зараховується до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку. Враховуючи вищевикладене, після демобілізації працівник має право в установі, де він працював на час призову, на щорічну відпустку за період військової служби.
Надання щорічної відпустки відразу піля демобілізації провадиться виданням керівником відповідного наказу на підставі поданої заяви та документів, що засвідчують факт проходження працівником військової служби (довідки про призов на військову службу, копії військогового квитка тощо).