Статтєю 43 Конституції України гарантується право кожного на належні, безпечні і здорові умови праці.
Якщо виконувана працівниками робота пов’язана з негативним впливом на здоров’я шкідливих виробничих факторів, працівник має право на пільги та компенсації за роботу в таких умовах.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про охорону праці» працівники, зайняті на роботах з важкими та шкідливими умовами праці, безоплатно забезпечуються лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, газованою солоною водою, мають право на оплачувані перерви санітарно - оздоровчого призначення, скорочення тривалості робочого часу, додаткову оплачувану відпустку, пільгову пенсію, оплату праці у підвищеному розмірі та інші пільги і компенсації, що надаються в порядку, визначеному законодавством.
Право працівників на пільги за роботу із шкідливими умовами праці передбачене деякими статтями Кодексу Законів про працю, а саме:
статтею 51, щодо встановлення скороченої тривалості робочого часу для працівників, зайнятих на роботах з шкідливими умовами праці;
статтею 76, щодо надання щорічної додаткової відпустки працівникам із шкідливими і важкими умовами праці;
статтею 100, щодо встановлення підвищеної оплати праці на важких роботах, на роботах із шкідливими і небезпечними умовами праці, на роботах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;
статтею 166, щодо безплатної видачі працівникам за встановленими нормами молока або іншіх рівноцінних харчових продуктів на роботах з шкідливими умовами праці, тощо.
Порядок надання зазначених пільг і компенсацій визначений законодавчими та нормативно – правовими актами України.
З ухваленням постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.92 № 442 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці», віднесення робіт до категорії із шкідливими і важкими умовами праці та визначення права працівників на пільги і компенсації за роботу в цих умовах провадиться на підставі результатів атестації робочих місць за умовами праці.
Правовою основою для проведення атестації робочих місць за умовами праці є чинні законодавчі та нормативні акти з питань охорони і гігієни праці, Списки № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 р. № 461; Списки виробництв, цехів, професій і посад, зайнятість працівників в яких дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці та за особливий характер праці, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.97 р. №1290; Перелік виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001р. № 163 та інші.
Згідно абзацу 2 п.4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою КМУ від 01.08.1992 № 442 (із змінами), відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.