Праця неповнолітніх: робочий час і час відпочинку. Роз’яснення надає головний державний інспектор Управління Держпраці у Полтавській області Яна Ягодовська.
Пунктом 1 частини першої статті 51 КЗпП України для неповнолітніх працівників віком від 16 до 18 років встановлено скорочену тривалість робочого часу – 36 годин на тиждень; для осіб віком від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) – 24 години на тиждень. Для учнів, які працюють протягом навчального року у вільний від навчання час, тривалість робочого часу не може перевищувати половини максимальної тривалості робочого часу, передбаченої в абзаці першому пункту 1 статті 51 КЗпП України для осіб відповідного віку.
Згідно зі статтею 193 КЗпП України, для неповнолітніх робітників віком до 18 років встановлюються норми виробітку з розрахунку норм виробітку для дорослих робітників пропорційно скороченому робочому часу для осіб, що не досягли 18 років.
Разом з тим підприємство повинно пам'ятати про обмеження, встановлені законодавством щодо залучення неповнолітніх працівників до окремих видів робіт. А саме, заборонено:
– залучати неповнолітніх працівників до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні (ст. 55, 63, 192 КЗпП України, ст. 11 Закону «Про охорону праці»);
– застосовувати працю неповнолітніх осіб на важких роботах та на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, а також на підземних роботах (ст. 190 КЗпП України, ст. 11 «Про охорону праці»). Існує спеціальний Перелік важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затверджений наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31 березня 1994 року N 46. Утім, як зазначено в п. 2.3 цього наказу, при проходженні виробничої практики (виробничого навчання) особи, які не досягли 18-річного віку і навчаються у професійно-навчальних закладах, можуть знаходитися у виробництвах, професіях і на роботах, включених до Переліку, не більш як 4 години за умови суворого дотримання діючих санітарних норм і правил, а також правил і норм по охороні праці. На наш погляд, таке уточнення підзаконним нормативно-правовим актом норм Кодексу законів про працю України є необґрунтованим, оскільки виробнича практика охоплюється поняттям «праця». Тому, для убезпечення підприємства від ризиків, пов’язаних із залученням неповнолітніх до заборонених робіт, ми рекомендуємо утримуватись від таких ситуацій.
– залучати неповнолітніх осіб до підіймання та переміщення речей, маса яких перевищує встановлені для них граничні норми (ст. 190 КЗпП України, ст. 11 Закону «Про охорону праці»). Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22 березня 1996 року N 59 встановлено Граничні норми підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми. Відповідно до пп. 2-3, 6 цього наказу, підлітків забороняється призначати на роботи, які пов'язані виключно з підійманням, утриманням або переміщенням важких речей. До роботи, що потребує підіймання та переміщення важких речей, допускаються підлітки, які не мають медичних протипоказань, що засвідчено відповідним лікарським свідоцтвом. До тривалої роботи по підійманню та переміщенню важких речей підлітки до 15 років не допускаються. Робота підлітків з вантажами не повинна становити більше 1/3 робочого часу. Конкретні граничні норми підіймання встановлені у спеціальних таблицях.
Щодо відпусток для неповнолітніх працівників, котрі не досягли вісімнадцятирічного віку: тривалість щорічної основної відпустки становить 31 календарний день. Це встановлено статтею 75 КЗпП України та частиною восьмою статті 6 Закону України «Про відпустки».
Щорічна основна відпустка повної тривалості надається неповнолітньому працівникові за його бажанням у зручний для нього час (ст. 195 КЗпП України, ст. 10 Закону «Про відпустки»). Поза тим, згідно зі статтею 195 КЗпП України та статтею 10 Закону № «Про відпустки» неповнолітньому працівникові може надаватися щорічна відпустка повної тривалості в перший рік його роботи на підприємстві, навіть якщо він ще не відпрацював шість безперервних місяців на цьому підприємстві. Для цього неповнолітньому працівникові потрібно лише подати заяву.
Згідно зі статтею 80 КЗпП України та статтею 11 Закону № «Про відпустки» особам віком до 18 років заборонено не надавати протягом робочого року щорічні відпустки повної тривалості, а також заборонено замінювати будь-які види відпусток неповнолітнього працівника грошовою компенсацією (ст. 24 Закону № «Про відпустки»).