оп
12.06.2019 | 17:05

Встановлення регламентованих перерв - запорука збереження здоров'я працюючих.

Роз’яснення надає головний державний інспектор відділу з питань гігієни та експертизи умов праці Управління Держпраці у Полтавській області   О. Кузурман

Оптимальний режим праці і відпочинку – це головна умова підтримання високого і стійкого рівня продуктивності праці і працездатності людини. Під режимом праці розуміють чергування та тривалість періодів праці і відпочинку.

Чергування роботи та відпочинку є біологічною закономірністю життєдіяльності усіх функціональних систем організму, починаючи з окремої клітини, окремих органів і закінчуючи організмом людини в цілому.

Так, протягом усього життя в організмі відбувається ритмічне чергування роботи та спокою в діяльності серця, дихальних і кісткових м’язів, гладкої м’язової тканини, секреторному апараті травного каналу, ендокринних залозах. У трудовій діяльності людини також розрізняють режими – добові, середньо змінні, тижневі, річні та ін.

При вирішенні питань гігієни та фізіології праці на виробництві в першу чергу вивчаються внутрішньо змінні режими праці та відпочинку, тобто чергування роботи та відпочинку протягом робочої зміни і робочого тижня.

Працездатність людини під час її діяльності проходить три основних періоди – входження в роботу, стійкої працездатності та зниження працездатності внаслідок розвинення стомлення. Тривалість цих періодів залежить від характеру виконуваної роботи (важкість, напруженість, стан виробничого середовища та ін.) і організації трудового процесу.

Основним завданням раціоналізації режиму праці та відпочинку є скорочення періоду входження у роботу, збільшення періоду стійкої працездатності та часу до моменту розвитку стомлення. Раціоналізація режиму праці та відпочинку передбачає введення протягом робочої зміни регламентованих перерв для відпочинку. При цьому необхідно правильно вирішити питання: коли та якої тривалості доцільно робити перериви в роботі, внаслідок яких можливо запобігти і сповільнити настання втоми.

Важливим питанням у системі заходів щодо підтримання високого рівня працездатності шляхом встановлення раціонального режиму праці та відпочинку є організація самого відпочинку. У залежності від  того, який характер має робота на підприємстві, відпочинок повинен бути пасивним чи активним. Формами останнього є фізкультпауза, виробнича гімнастика. При конвеєрних видах праці широко використовується також взаємозамінність і суміщення професій.

Під час роботи в різних галузях виробництва використовуються перерви різної тривалості та фізіологічного призначення. У середині робочого дня звичайно влаштовують обідню перерву для відпочинку та прийому їжі. Тривалість її регламентується статтею 66 Кодексу законів про працю України те не може  бути більше двох годин. На практиці  тривалість обідньої перерви встановлюють  від 30 хв. до 1 год.

Час встановлення додаткових (окрім обідньої) перерв та їх тривалість залежить від характеру виконуваної роботи. Чим вона важча та напруженіша, тим раніше від початку зміни (або після обідньої перерви ) вводять регламентовану перерву (або декілька перерв). Тривалість перерв різна і знаходиться в прямій залежності від важкості і напруженості робіт, загалом влаштовуються короткі регламентовані перерви від 10 до 15 хв. Поряд з цим під час виконання роботи виникають короткі перерви (мікропаузи) між окремими робочими операціями, тривалість яких коливається від декількох секунд до 1 – 2 хв. Мікропаузи складають значний резерв для відпочинку м’язів під час роботи .

Наприклад, при конвеєрному виробництві зниження тривалості мікропауз призводить до розвитку стомлення. А при роботі у вільному режимі в період розвитку стомлення спостерігається збільшення кількості та тривалості мікропауз.

Активний відпочинок у порівнянні з пасивним корисніший, оскільки в першому випадку в центральну нервову систему йдуть потоки імпульсів від працюючих м’язів. Але при важкій роботі, особливо в умовах підвищеної температури повітря, більш доречний відпочинок в добре провітрюваному приміщенні.

Важливе значення для забезпечення відчуття теплового комфорту та створення передумов для високого рівня працездатності мають оптимальні мікрокліматичні умови праці, тому для профілактики перегрівання та переохолодження працюючих у теплий та холодний період року необхідно організовувати раціональний режим праці та відпочинку.

Крім того, рекомендації стосовно встановлення регламентованих перерв містяться в таких нормативно – правових актах:

ДСН 3.3.6.042-99  Державні санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень;

ДСН 3.3.6.039-99 Державні санітарні норми виробничої загальної та локальної вібрації;

ДСН 3.3.6.037-99 Державні санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку;

ДСанПіН 3.3.2.007-98 Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин.